ІСТОРІЯ ШКОЛИ В СПОГАДАХ, ФОТОГРАФІЯХ...

               Минуле треба відчути
як сучасність,  опустивши
                                  хоч би на мить власну душу
у вир тодішніх подій…

Історія не має кінця, її витоки в своїй землі, в своєму народі.
Історія школи – в її вчителях та учнях.

Початок історії…
1921 – 1940 рр.

         Як відомо, село Райполе було засноване в 1919 році. А тому перша школа була відкрита в 1920 році. Знаходилась вона в маленькій хатині селянина Дрегваля Якова Тимофійовича. Спочатку при школі було організовано два класи ( 1 і 2), в яких навчалося 25 дітей, а потім ще відкрили  3 і 4 класи, де навчалося 45 учнів. Першим учителем в селі був Білий…, який прибув до с. Райполе з села Новопавлівка.
        
         У 1921 році жителі с.Райполе розпочали будівництво приміщення для школи. Будівництво проводилось за рахунок громадськості. Кожен житель села виготовляв певну кількість  лампачу  і  вносив його на будівництво. Теслярську роботу проводили по найму. Парти в цю школу
були завезені з села Підгороднього. Закінчили будівництво школи  в 1924 році. Було побудовано приміщення на дві класні кімнати, де навчалися два комбінати ( 1-3,  2 – 4), всього дітей  -  до 50 чоловік. Школа ця мала вигляд звичайної селянської хати – мазанки. Першим учителем в цій школі був Чорняк Федір Романович.

Після Чорняка Ф.Р.  вчителями були Коваль…… і Мисик Віра Олександрівна. У цьому приміщенні школа була до 1928 року. У ній школі було відведено місце для сільської ради.

З розповіді Тахтаджиєвої Надії Сидорівни
(  1914 року народження)
«  Вже в 1921 році в селі Колона  - Межова функціонувала
початкова школа.  До 1 класу пішла  в школу  в 1921 році.. Першим  вчителем був Лебтух ( німець ). Вчилися разом з дітьми німців. До цих пір пам’ятаю  вірші німецькою мовою. Старших дітей вчила вчителька Шустер. В 2 клас  пішла  в Райпільську школу. Вчителями були Євгенія Іванівна та Сергій Іванович Ковалі»

… Із спогадів Чичини Івана Федоровича      

         Перша школа знаходилась там , де зараз проживає Єгорушкіна Тетяна Павлівна ( раніше проживала Шестопал Віра Йосипівна ) . Колись на цьому подвір’ї жив поміщик Дзюба, якому належали землі с. Райполе, с Воровського).

У цій хаті у 1925 році відкрили першу школу. Директором був Харченко Іван Йосипович. Там було 4 класи ( 1 – 3, 2 – 4). Згадую, що першими учнями були Іван Коваленко, Протасин Грицько, Радченко Іван Сидорович, Федот, Семен Гужвій ( перший пішов у школу)…

         Протягом  1926 – 1927 рр., де був гуртожиток , почали будувати нову школу за рахунок держави і при допомозі населення  ( будували росіяни).  

Було збудовано приміщення з 4 кімнат і однієї учительської кімнати. З західної сторони  була кімната директора школи, зі східної – вчителів. Спочатку це була початкова школа.

У 1927 – 1929 рр. початкову школу реорганізували в семирічну школу.  У 1928 році було лише 5 класів, а в 1929 році – 6 класів і в 1930 році  – 7 класів. Школа працювала в 2 зміни.

 Матеріальна база школи була дуже бідною. Майже нічого не було : парти, чорна дошка, крейда.

 Першим директором семирічної школи був Дубравін….., вчителями:

               Пастушенко…

               Олексієва…

               Вовк…

               Філоненко Я. С.

               Тур Олександр Зінович

          У класах було до 20 – 25 учнів. Після Дубравіна… був директором Вінник Кирило Васильович.  Пізніше директорами були: 

                 Заболотній…

                 Сьомак Н.П.

                  Рудоквас І. І.

                  Буділь Р.О.

1941 – 1960 рр.

         Перегортаючи сторінки історії школи, бачиш світлі обличчя однокласників, вчителів. Із школи в усіх починається відлік часу: спочатку «Буквар», перша  літера, документ про освіту. Школа навчала, виховувала.

         Та війна 1941 – 1945 рр. стала випробовуванням, іспитом для багатьох на мужність, громадянську зрілість. Окупанти заборонили діяльність закладів освіти.

         У період Великої вітчизняної війни приміщення Райпільської школи було зруйноване( спалене).

Відновилося навчання в школі в 1943 – 1944 н. р.

Директором школи з 1943 по 1947 рр. була Сіра Наталя Петрівна.  Але заняття  з дітьми проводилося в двох сільських хатах(так,як приміщення школи було спалене),  де було облаштовано 5 класних кімнат. Це були хати: одна – там, де зараз хата Лесика Леоніда, а друга – де зараз знаходиться церква

У цій школі у двох кімнатах  жили вчителі і одна кімната була відведена під клас.

         Друге приміщення школи, де зараз знаходиться церква і приміщення бувшої контори була довга хата, яка раніше належала куркулеві. Її називали «красна школа», тому що вона була побудована з красного кирпича. У цій хаті був кабінет директора школи і фізичний кабінет. Тут проходили заняття.

         Перед сучасною школою через дорогу  було ще одне приміщення із 2 класів та майстерні. Перша сторона – клас, 2 сторона – майстерня .

У приміщенні старого клубу навчалися учні 5 -7 класів.»

   Із спогадів Ткаченко ( Запорожець)  Марії Степанівни:

          «В 1946 році відбудували зруйновану після війни школу . Ця школа  знаходилася поруч із сучасною. У 1947 році пішла до школи. Першим вчителем був Чичина Іван Федорович, який учив до четвертого класу. Після четвертого класу класним керівником була Тищенко Євдокія Платонівна.  А директором школи був Тищенко Платон Михайлович.   

Уроки вели:  Тищенко Є.П.  – зоологію і ботаніку,

Чичина Наталя Михайлівна – математику,

Кондратенко Н.Г. – українську мову і літературу,

Тимошенко Клавдія Т. – хімію,

Майборода Надія Григорівна була завучем і вела географію,

Дрегваль Галина Кузьмівна – німецьку мову,

Зайцев О… - російську мову».

У 1956 р. за кошти колгоспу було побудовано ще одне  шкільне приміщення на 3 класні кімнати. Це приміщення знаходилося там, де зараз сучасна школа. У ньому був і біологічний кабінет.

          У 1959 році семирічна школа стала восьмирічною..  

1960 – 1980 рр.

Як перлина до перлини на вишуканому намисті,  так рік за роком нанизувалися на срібну нитку будні школи.

Райпільська восьмирічна школа з 1961 року  почала працювати в одну зміну. Директором школи стала Гончарова  Н.П..

  Зросла матеріальна база школи, обладнуються фізичний і хіміко – біологічний кабінети, майстерня по металу і дереву. Було придбано два фільмоскопи, епідіаскоп, апарат «Леті», кіноапарат, магнітофон, програвач, 2 баяни, швейну машинку та інші наочні посібники, необхідні для навчання дітей.

Силами учнів при школі закладено фруктовий сад на площі 0,5 га, квітники, пришкільні ділянки на прощі 0,25 га.  

  Зі спогадів Павленко Лідії Іванівни 

« З 1965 року по 1975 рік працювала у школі піонервожатою. На той час директором школи була Майборода Надія Григорівна  ( з 1965 – по 1975 рр.). дітей у школі було близько 150 чоловік. Це була восьмирічка. У школі були: учительська, поруч з нею кабінет фізики; далі – кабінет математики, російської, української мови, бібліотека і піонерська кімната

Вчителями працювали:

           Лисиця Тетяна Свиридівна, яка завідувала біологічним кабінетом ( знаходився у приміщенні школи біля магазину). Там же були 1 – 3 і 2 – 4 класи.

            Класоводи – Чичина Наталя Михайлівна і Чорняк Надія Хомівна.

            Дудка Олександра Олексіївна  - вчитель математики,

Садило Олександр Миколайович – вчитель фізики,

Євтушенко Ніна Володимирівна – російська мова і література,

Гужвій Федот Семенович – вчитель трудового навчання,

Іванова Любов Григорівна ( з 1967 року) – українська мова і література,

Міщенко Любов Кузьмівна – українська мова і література,

Луценко Любов Миколаївна ( з 1970 року) – вихователь групи продовженого дня,

Маренич Валентина Миколаївна – вихователь групи продовженого дня,

                 Наталя Миколаївна -  вчитель математики,

Яцура Наталя Анатоліївна – вчитель  російської  мови та  літератури.

           З 1970 року було відкрито їдальню, яка знаходилася у приміщенні дитячого садочка, що був розташований в сільському парку ( біля теперішньої котельні).  Готувала повноцінні гарячі обіди Лесик Валентина Остапівна, а до цього дітям видавали молоко, булочки, інколи манку.

 Коли працювала піонервожатою, була створена піонерська організація ім.. Васі Коробка. Засідання ради загонів та ради дружини  проходили  в піонерській кімнаті. Коли стартувала п’ятирічка, 2 жовтня на Всесоюзній лінійці піонерська дружина брала свої зобов’язання.  Відбувалися  збори загонів,піонерські зльоти, кожного року 19 травня відзначали День піонерської організації.

       Вистукував хронометр часу…

І ось у 1974 році розпочалося будівництво нової  восьмирічної ( сучасної) двоповерхової школи на 320 учнівських місць. Будівництво проводилось на кошти колгоспу імені Олега Кошового.

Директором  школи була Петренко Людмила Дмитрівна з 1975 по 1976 рік.

Нарешті в 1976 році учні і вчителі школи відсвяткували новосілля.

1980 – 1990 рр.

        Зі спогадів Луценко Любов Миколаївни

         « У 1976 році поруч із старим приміщенням школи  виросла новобудова – восьмирічна школа, яка у 1982 році була реорганізована у Райпільську середню загальноосвітню школу. Обладнувались нові кабінети, був збудований тир, теплиця, полоса перешкод, викорчувано старий сад і на тому місці обладнано спортивний майданчик і стадіон.  З 1976 року школу очолює

       Стрільчук Анатолій Іванович,

 який пропрацював директором до 1985 року.  З 1985 – 1986 року обов’язки директора виконувала Луценко Л.М. А з 1986 по 1990 рік  школу очолювала Галкіна Л.А.

                                       1990 р.

З 1990 року директором школи призначено Макару Ольгу Федорівну , яка працює по даний час . Заступниками директора з навчально – виховної роботи за цей період були Луценко Л.М., Бакаляр О.П., заступниками директора з виховної роботи були Овчаренко О.А.,Мельникова О.Ф., педагогами  - організаторами були Ушива Н.В., Хуторянський В.І.

       Разом з учнями педагоги закладали традиції школи , щоб нова школа стала привітною домівкою для дітей.

ridna_shkola_3.doc